Сортувати по: даті | популярності | відвідуваності | коментаріях | алфавіту
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 867
  • Автор: LOL
  • Дата: 5-10-2010, 09:58
5-10-2010, 09:58

Становлення естетичних уявлень у давній Греції

Категорія: Естетика

Становлення перших естетичних уявлень, співвідносне з тими зна­ченнями, яких взагалі давньогрець­ка філософія надавала людським почуттям. Аналіз почуттів, спроби їх класифікації, виявлення протилежних чуттєвих сил є важливим складником філософських поглядів Піфа-гора, Алкмеона, Емпедокла, Феофраста. З їхніх роздумів щодо природи почуттів виокремились визначення почуття прекрасного та потвор­ного, трагічного та комічного. Визначившись у надрах загальнофіло-софської традиції, естетика «вибудовувала» власний предмет, відби­ваючи як надбання, так і прорахунки давньогрецької філософії. Перші спроби використання почуттів як основи для осмис­лення певних естетичних явищ пов'язані з піфагорійцями – філософською школою, заснованою Піфагором у VI ст. до н. е. ПІФАГОР (бл. 580–500 до н. е.) народився і тривалий час жив на острові Самое. Пізніше через політичні переслідуван­ня прихильників тиранії Полікрата Самоського переїхав до Італії і жив у місті Кротон. Саме в Італії виник піфагорійський союз – об'єднання учні
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 519
  • Автор: LOL
  • Дата: 4-10-2010, 21:23
4-10-2010, 21:23

Комічне

Категорія: Естетика

Становлення комічного відбува­лося в умовах давньогрецької культури на перехресті надзви­чайно яскравих міфологічних дже­рел. мистецької практики й тео­ретичних обгрунтувань. Третьою основною естетичною категорією є комічне. Назва ця походить від грец. сотісох – веселий, смішний. Комічне, як і трагічне, має міфологічні джерела і пов'язане з житгєстверджуючим, оп­тимістичним світосприйманням бога Вакха – бога вина, виноробства, щедрого виночерпія. Щодо мистецької практики, то привертає увагу той факт, що навіть у„ХХ ст. триває своєрідне відкриття саме авторів комічних творів. Йдеться про спадщину Менандра – видатного комедіографа доби еллінізму. Як зазначають фахівці, раніше знали, якою славою користувався він, знали, що його наслідували римські комедійні поети, котрі постійно посилалися на нього. Було відомо, що антична критика високо ціну­вала Менандрові комедії, що його вивчали у школах та декламували на банкетах, що він написав понад 100 п'єс. Проте твори Менандра загубились, за винятком деяких фрагме
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 783
  • Автор: LOL
  • Дата: 29-09-2010, 14:43
29-09-2010, 14:43

Естетика ХХ ст.

Категорія: Естетика

ПЛАН Вступ 1. Становлення нового типу художнього бачення в ХХ ст. 2. Зміна естетики критеріїв художності і художнього контакту в ХХ столітті 3. Модернізм і постмодернізм в естетиці ХХ ст. Висновок Список літератури Вступ Є різні погляди на естетику ХХ століття, одна в одному вони єдині — XX ст. дійсно знаменує собою істотний перелом в історії людини і формах її культурної діяльності. Вибудовувати ландшафт художньої творчості ХХ сторіччя надзвичайно важливо: ще немає тимчасової дистанції, яка дозволяє відокремити випадкове від необхідного, виявити стійкі і перспективні утворення. Погоджуючись з тим, що вже початок XX ст. позначив важливий розподіл у розвитку художньої свідомості людства, ми фіксуємо не просто границю в зміні картин світу, а деякий глобальний розрив з попередніми тенденціями мистецтва. Це не означає, що мова йде про народження на початку століття нового всеосяжного стилю, про становлення нових прийомів художньої виразності, які ведуть до додавання стійких і загальнозначущих художні
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 640
  • Автор: LOL
  • Дата: 24-09-2010, 10:05
24-09-2010, 10:05

Естетика в духовному житті України

Категорія: Естетика

Наприкінці XVIII – на початку XIX ст. естетика посідає визнач­не місце в духовному житті України. Якщо певні досягнення української естетики XVII–XVIII ст. були пов'язані з діяльністю Києво-Могилянської академії, то на межі XVIII–XIX ст. важливу роль у теоретичному житті починають відігра­вати Київський, Харківський та Львівський університети, а також українські професійні театри, музика, живопис. Серед представників Києво-Могилянської академії звертає на себе увагу непересічна постать ГЕОРГІЯ ЩЕРБАЦЬКОГО (1725 – рік смерті невідомий). Після закінчення Академії він викла­дав у її стінах філософію, поетику, риторику. Великою популярністю користувалася написана Щербацьким п'єса «Трагедокомедия, на-рицаемая Фотий, т. е. об отступлении западной церкви от восточной». Побудована на виявленні конфлікту між православ'ям та католицизмом, п'єса Г. Шербацького розробляла складний жанр трагікомедії. Автор також намагався широко використовувати міфо­логічні мотиви для розкриття конкретних реальних позицій. Одни
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 766
  • Автор: LOL
  • Дата: 17-09-2010, 11:35
17-09-2010, 11:35

Естетична свідомість і естетичне почуття

Категорія: Естетика

Естетична діяльність суспільного суб'єкта, що розвивався протягом значного історичного періоду, створює певний комплекс почуттів, уявлень, поглядів, ідей, які ми називаємо естетичною свідомістю. Ця своєрідна абстракція є насамперед особливим духовним утворенням, яке характеризує естетичне ставлення людини або суспільства до дійсності. Естетична свідомість – продукт значного історичного розвитку суспільства, вона існує як форма суспільної свідомості, що відтворює рівень естетичного освоєння світу. Існує вона також і як особиста, індивідуальна характеристика окремої людини. Естетична свідомість суспільства, як і окремої особистості, формується тільки на основі естетичної практики в її різноманітних формах, про які йшла мова у попередньому розділі. Багатогранність естетичної практики суспільства або особи породжує і відповідну багатогранність естетичної свідомості, структура якої досить складна. Певною мірою вона є дітищем, а отже, подобою головних історичних чинників її творення. Розглянемо найсуттєвіші ел
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1363
  • Автор: LOL
  • Дата: 24-08-2010, 20:35
24-08-2010, 20:35

Предмет естетики

Категорія: Естетика

Слово «естетика» ( ) – грецького походження, у перекладі означає – той, що має відношення до чуттєвого сприйняття. Термін «естетика» увійшов до науки в середині XVIII ст. Вперше його застосував німецький філософ А. Баумгартен для позначення нового розділу в філософії. А. Баумгартен увів у філософію розділ «Теорія чуттєвого сприйняття» і запропонував назвати його терміном «естетика». Він міцно укоренився у філософській термінології, і вже з XVIII ст. ес­тетику почали розуміти як науку, що вивчає лише «філосо­фію прекрасного», або філософію мистецтва. У естетиків з'я­вився самостійний предмет вивчення. Предметом естетики є чуттєве пізнання навколишньої дійсності з її різноманітними напрямами: природою, суспіль­ством, людиною та її діяльністю в усіх життєвих сферах, навіть у виробничій. Так, з естетичними властивостями явищ і пред­метів зустрічаємося, коли розглядаємо чудові квіти, величні спо­руди (наприклад, церкви, пам'ятки давнини тощо), нові технічні об'єкти (комп'ютери, машини, роботи та ін.), які створ
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 998
  • Автор: LOL
  • Дата: 14-08-2010, 07:33
14-08-2010, 07:33

Естетика середньовіччя

Категорія: Естетика

Спираючись на теоретичний досвід, накопи­чений на перших етапах свого становлення, естетика продовжувала активно розвиватися у межах загальнофілософського знання і в наступ­них століттях, посідаючи вагоме місце в динаміці формування євро­пейської та світової культури. В історії розвитку естетики в межах загальнофілософського знання важливе значення мала естетика се­редньовіччя. Для більш чіткого уявлення про специфіку естетики середньовіччя, її місце і роль в історії науки взагалі слід ураховувати особливості цієї епохи: власність феодала на землю і часткову власність на селянина, професіоналізацію населення і його жорстке соціальне розмежування, поширення та зміцнення релігійної ідеології. Доба середньовіччя по­в'язана із занепадом економічного й культурного життя Західної Європи і водночас з концентрацією духовного життя навколо представників релігійного світосприймання. Поняття «середньовіччя», «середні віки» охоплює досить три­валий і строкатий історичний період: від кінця V – до початку XVI ст.
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 728
  • Автор: LOL
  • Дата: 13-08-2010, 17:23
13-08-2010, 17:23

Естетичне виховання та його специфіка, методи та засоби

Категорія: Естетика

Коли йдеться про виховання, то завжди передбачається дея­кий ідеал, бажана мета, до якої ми прагнемо та з якою співвідно­симо вибір шляхів та засобів педагогічних впливів. Мета естетичного виховання (в кінцевому рахунку і самоціль суспільного розвитку) – людина, яка розкрила повноту своєї сут­ності, універсальна гармонійна особистість. Ідеал універсальної особистості як мета виховання передбачає її особливе відношен­ня з універсумом (тобто зі світом як усім існуючим), внутрішню органічну причетність до нього. Така людина не відчуває себе зачиненим «Я», до якого зовнішній світ (природний та соціаль­ний) протистоїть як «не-Я». Навпаки, вона усвідомлює себе як природу, що досягла самопізнання, та наявний живий рід. На шляху такої самосвідомості людина долає відчужене до всього у житті – а значить, й відчуження своєї дійсної сутності – та може ставитися до самої себе як до істоти універсальної і тому вільної. «Свобода, – писав Г. Гегель, – є лише там, де немає для мене нічого іншого, що не було 6 мною са
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 724
  • Автор: LOL
  • Дата: 24-07-2010, 00:06
24-07-2010, 00:06

Естетичний смак

Категорія: Естетика

Естетичний смак звичайно розглядають як здатність людини до естетичної оцінки явищ дійсності і мистецтва. Ця традиція визначення закладена Кантом, що вважав, що смак це «здатність судити про красу». Питання, однак, здавна носить дискусійний характер. Всупереч латинському прислів'ю, яке було відома ще в Древньому Римі, а в XVIII в. знову «піднята на щит» англійським філософом Давидом Юмом про смаки не сперечаються про смаки сперечалися завжди і вельми жваво. У чому причина такої суперечності визнання права особистості на індивідуальний смак, з одного боку, і незгоди прийняти чужу естетичну оцінку, з іншою? Відразу обмовимося: в житті є одне виключення, де про смаки дійсно не сперечаються і сперечатися було б просто безрозсудно. Але це з області чисто фізіологічного смаку: що смачно, а що несмачно. Тут вже пряма залежність від особливостей людини і частково його психологічної своєрідності. Це, швидше, не смак, а перевага, яка віддає особистість солоному або солодкому, холодному або гарячому, гучному або тих
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1062
  • Автор: LOL
  • Дата: 21-07-2010, 16:28
21-07-2010, 16:28

Людина, природа і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності

Категорія: Естетика

Життя людини і суспільства не обмежується однією лише працею. Воно різноманітне і всі його процеси такою ж мірою підпорядковані законам доцільності і соціалізації. Сама людина, її тіло, її зовнішність, наприклад, з прадавніх часів були предметом естетичної діяльності. Здавалося б, зовнішність людини є природним даром, проте в кінцевому підсумку тіло людини формувалось і під впливом трудової діяльності, а також суспільного способу життя. Пря-моходження, спеціалізація кінцівок, розвиток мови і здатного до її сприйняття слуху, людський нюх, смак і дотик, обличчя, що світиться розумом,– усе це є здебільшого результатом специфічної для людини форми життєдіяльності. Процеси вдосконалення людської форми і сутності проходили об'єктивно, несвідомо для самої людини. Проте виразність людського вигляду, зовнішності, здатність через інтонацію, жести, міміку передавати складні духовні, емоційні процеси її внутрішнього світу мали вирішальне значення у розвитку суспільних форм життя. Вивчаючи історичні людські спільності
^