Сортувати по: даті | популярності | відвідуваності | коментаріях | алфавіту
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1158
  • Автор: LOL
  • Дата: 12-01-2011, 07:36
12-01-2011, 07:36

Наднові зорі

Категорія: Астрономія, авіація, космонавтика

У результаті еволюційних процесів, що відбуваються в зорях, вони змінюють потужність свого випромінювання. Такі зміни можуть бути як періодичними, так і більш-менш хаотичними, як у червоних карликів. На їхній поверхні відбуваються інтенсивні спалахи тривалістю від декількох хвилин до декількох годин. Під час цих спалахів потужність випромінювання зорі збільшується в десятки разів. Ще значніші зміни потужності випромінювання відбуваються під час спалахів нових і новоподібних зір. Світність такої зорі може збільшитися в десятки мільйонів разів, а спалах триває кілька днів або тижнів. Усі нові та наднові, що спалахують, входять до складу тісних подвійних систем, де одним із компонентів є білий карлик. На його поверхню натікає речовина від другого компонента системи, багатого на Гідроген. Після нагромадження критичної маси відбувається термоядерний вибух. Однак спалахи наднових відрізняються від інших процесів, що виявляються в збільшенні потужності випромінювання зорі. Наднова — це катастрофічна перебудова в
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1217
  • Автор: LOL
  • Дата: 11-01-2011, 19:42
11-01-2011, 19:42

Все про комети

Категорія: Астрономія, авіація, космонавтика

Хвостаті небесні гості — комети завжди при­вертали до себе увагу не тільки спеціалістів, а й найширших кіл людей. У наш час на зміну всіляким марно­вірним уявленням про комети прийшло чітке розуміння природного походження цих своєрідних небесних тіл. Маленьке ядро діаметром кілька кілометрів — єдина тверда частина комети, і в ньому практично зосереджена вся її маса. Маса комет надто мала й зовсім не впливає на рух планет. А планети спричиняють великі збу­рення в русі комет. Ядро комети, очевидно, складається із суміші пилинок, твер­дих грудочок речовини й замерзлих газів, таких, як вуглекислий газ, аміак, метан. З наближенням комети до Сонця ядро про­грівається і з нього виділяються гази й пил. Вони утворюють газову оболонку — голову комети. Газ і пил, що входять до складу голови, під дією тиску сонячного випромінювання і кор­пускулярних потоків утворюють хвіст комети, завжди спря­мований у протилежний від Сонця бік (мал. 62). Чим ближче до Сонця підходить комета, тим вона яскравіша і тим довший її хв
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1180
  • Автор: LOL
  • Дата: 8-01-2011, 21:51
8-01-2011, 21:51

Знак зодіаку – Діва

Категорія: Астрономія, авіація, космонавтика

Велике й дуже цікаве сузір'я, що лежить у Зодіаці між Левом і Терезами. Латинська назва: Virgo. Займає на небі площу в 1294.4 квадратні градуси й містить 164 зірки, видимі неозброєним оком. У міфах Діва представляє богиню любові або богиню материнства. Цікава зірка Діви по імені Поррима; це подвійна з дуже витягнутою орбітою й періодом 171 рік. Блиск кожного з її компонентів 3.5 зоряної величини, а максимальна відстань між ними близько 6". Таким воно було в 1925 р., а до 2011 р. зменшиться до 0.5". Діва - древнє сузір'я. Включено в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Греки бачили в цьому сузір'ї самих різних богинь і героїнь. Однак, найбільш розповсюджена версія, що це Деметра, дочка Кроноса і Реї, богиня родючості і землеробства, мати Персефони. На зображеннях Діва тримає колосся, по розташуванню відповідної зірки Спіка. Інша яскрава зірка сузір'я — Віндеміатрикс, (Vindemiatrix — лат. «виноробниця»). Вважали, що це — перетворений у зірку юнак Ампел, улюбленець Діониса, бога
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 623
  • Автор: LOL
  • Дата: 5-01-2011, 11:20
5-01-2011, 11:20

Планета з кільцем – Сатурн

Категорія: Астрономія, авіація, космонавтика

Сатурн – друга планета – велетень і шоста числом планета в Сонячній системі. Майже у всьому подібна до Юпітера, вона обертається навколо Сонця з періодом 29,5 земних років на відстані близько 9,5 а.о. Зоряна доба на Сатурні триває 10 год. 45 хв. Через швидке обертання він сплюснутий біля полюсів: полярний радіус планети менший від екваторіального. Періоди його обертання у різних широтах не однакові. Маса Сатурна в 95 разів більше за масу Землі, а сила тяжіння в 1,12 рази більша за земну. Сатурн має на диво низьку густину, нижчу за густину води – лише 0,7 г/см3. І якби знайшовся такий велетенський океан з води, куди можна було б занурити Сатурн, він би не потонув. Така маленька густина свідчить про те, що, як і решта планет – гігантів, Сатурн переважно складається з водню і гелію. Оскільки Сатурн знаходиться в 9,5 разів далі від Сонця, ніж Земля, то на одиницю площі він отримує в 90 разів менше тепла ніж вона. Згідно з рахунками температура зовнішнього шару хмарового покриву повинна становити 80К, насправд
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 348
  • Автор: LOL
  • Дата: 26-12-2010, 03:14
26-12-2010, 03:14

Матеріалістична картина світу очима астрономії

Категорія: Астрономія, авіація, космонавтика

Метагалактика і космологія. Галактики, подібно до зір, бу­вають подвійними, кратними, утворюють групи і скупчення. Біль­шість галактик зосереджено в скупченнях. Скупчення галактик, як і скупчення зір, бувають розсіяними і кульовими, містять десятки, іноді тисячі членів. Найближче до нас скупчення галактик знаходиться в сузір'ї Діви (мал.) на відстані близько 20 млн. пк (20 Мпк). Найбільший каталог (складений в Росії) містить близько 30 000 галактик, яскравіших від 15-ї зоряної величини. За допо­могою потужного телескопа можна сфотографувати багато сотень мільйонів галактик до 23—25-ї зоряної величини, з яких найвіддаленіші важко відрізнити від слабких зір; відстань до них — міль­ярди світлових років. В останні роки з'ясувалося, що в просторовому розподілі галактик і їхніх скупчень спостерігається певна закономірність — чарунково-стільникова структура. Стінки цих чарунок, які скла­даються з безлічі галактик, мають товщину 3—4 Мпк, а розміри самих чарунок близько 100 Мпк. Великі скупчення галактик утворюю
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1097
  • Автор: LOL
  • Дата: 18-12-2010, 04:56
18-12-2010, 04:56

Закони Кеплера

Категорія: Астрономія, авіація, космонавтика

Заслуга відкриття законів руху планет належить видатному німецькому вченому Йоганну Кеплеру (1571 —1630). На початку XVII ст. Кеплер, вивчаючи рух Марса навколо Сонця, встановив три закони руху планет. Перший закон Кеплера. Кожна планета обертається по еліпсу, в одному з фокусів якого міститься Сонце (мал. 1). Еліпсом (див. мал. 1) називається плоска замкнута крива, властивість якої полягає в тому, що сума відстаней від кожної її точки до двох точок, які називаються фокусами, залишається сталою. Ця сума відстаней дорівнює довжині великої осі DА еліпса. Точка О — центр еліпса, К і S — фокуси. Сонце знахо­диться в даному разі у фокусі S. DО = ОА — а — велика піввісь еліпса. Вона є середньою відстанню планети від Сонця: Найближча до Сонця точка орбіти А називається пер и-гелієм, а найдальша від нього точка D — а ф е л і є м. Ступінь витягнутості еліпса характеризується його ексцент­риситетом е. Ексцентриситет дорівнює відношенню відстані фокуса від центра (0K = 0S) до довжини великої півосі а. Коли фоку
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 722
  • Автор: LOL
  • Дата: 11-12-2010, 20:09
11-12-2010, 20:09

Значення праць Констянтина Цілковського для космонавтики

Категорія: Астрономія, авіація, космонавтика

У дитинстві в мене була дивна іграшка — велика, чорна, схожа на міну, ракета з трьома могутніми сріблистими крилами. Вона стояла (і стоїть донині) на письмовому столі мого батька. Я тягав її і так і так, уявляючи всілякі космічні пригоди. Фантазію, трохи незвичайну для дитини кінця 40-х років, будила не тільки ракета. На стіні в кабінеті батька висіло кілька фотографій. На одній з них ця сама ракета, викидаючи полум'я, спрямовувалася по ажурній естакаді в чорне небо. Один раз я набив у сопло сірникових голівок . Ракета не полетіла, а я, як усякий невдачливий експериментатор, поніс суворе покарання. На іншій фотографії знову усі та ж ракета велично спочивала на сталевих стапелях і як би рухалася прямо на мене. Немов у сні, коли щось величезне і незрозуміле рухається на тебе і ніяк не насунеться. На третій фотографії — два чоловіки. Мій батько (зовсім на себе несхожий: молодий, худий, стрімкий) і якийсь незнайомий старий із грамофонною трубою, приставленої до вуха. — Це Ціолковський,— не раз пояснював мені б
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 943
  • Автор: LOL
  • Дата: 11-12-2010, 10:10
11-12-2010, 10:10

Загальні характеристики планет. Планета Земля

Категорія: Астрономія, авіація, космонавтика

Поміж тіл, які обертаються навколо Сонця, най­більшу масу мають планети. Крім маси і розмірів, на основі спо­стережень астрономи вже давно встановили для більшості пла­нет періоди їх обертання навколо осі й нахил цієї осі до площини планетної орбіти. Всі ці характеристики багато в чому визна­чають фізичні умови на поверхні небесних тіл. Так, розміри й ма­са планет визначають.силу тяжіння на поверхні, яка насамперед показує, чи може дана.планета утримувати навколо себе атмо­сферу. Молекули, що мають швидкість, більшу за параболічну, залишають планету. Внаслідок цього малі планети і більшість супутників планет не мають ніякої атмосфери. У не дуже масивної планети атмосфера має незначну густину; наприклад, у Марса, де сила тяжіння на поверхні менша, ніж на Землі, атмосфера більш розріджена. У планет-гігантів, прикладом яких є Юпітер, з великою силою тяжіння, атмосфери густі й містять молекуляр­ний водень, що практично відсутній в атмосферах чотирьох най­ближчих до Сонця планет. Густина атмосфери та її хімічний
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1066
  • Автор: LOL
  • Дата: 11-12-2010, 00:16
11-12-2010, 00:16

Фізика сонця. Сонячна активність

Категорія: Астрономія, авіація, космонавтика

Історія вивчення Сонця починається з 1611 p., коли Галілей почав телескопічні спостереження Сонця. Ним були відкриті сонячні плями, визначено період обертання Сонця навколо своєї осі. У 1814 р. Й. Фраунгофер знайшов темні лінії поглинання в спектрі Сонця — це поклало початок вивченню хімічного складу зір. У 1843 р. німецький астроном Г. Швабе визначив циклічність сонячної активності. Розвиток методів спектрального аналізу дозволив вивчити фізичні умови на Сонці. З 1836 р. регулярно спостерігаються затемнення Сонця, що Дозволило виявити корону й хромосферу Сонця, а також сонячні протуберанці. У 1913 р. американський астроном Дж. Хейл довів існування на Сбнці магнітних полів. У 1931 р. Б. Ліо винайшов сонячний коронограф, що дозволив спостерігати корону й хромосферу поза затемненнями. До 1942 р. шведський астроном Б. Едлен довів наявність високої температури в сонячній короні. На початку 40-х років XX століття було відкрито радіовипромінювання Сонця. Істотним поштовхом для розвитку фізики Сонця в другій поло
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1066
  • Автор: LOL
  • Дата: 5-11-2010, 22:09
5-11-2010, 22:09

Сонце і його значення для сонячної системи

Категорія: Астрономія, авіація, космонавтика

Одним з головних об'єктів сучасних астроно­мічних досліджень є Сонце - найближча до нас зоря, наше денне світило, від якого безпосередньо залежить існування життя на Землі. Свого часу великий російський учений К.А.Кімірязєв говорив, що людина має право величати себе сином Сонця. І, справді, все наше життя тісно пов'язане з со­нячною енергією. Ми користуємося нею буквально на кожному кроці — не тільки тоді, коли смагнемо, а й коли їмо, спалюємо паливо, тому що і в мінеральних видах палива, і в їжі сконцентрована перетворена енергія на­шого денного світила. Цікаво, що свою залежність від Сонця люди зрозу­міли з давніх-давен. Вони не знали природи денного сві­тила, не мали ані найменшого уявлення про закономір­ності явищ, які на ньому відбуваються, але на основі свого практичного досвіду розуміли, що без Сонця не може бути й життя. Не дивно, що вони обожнювали Сонце, молилися йому, приносили жертви — Сонце було одним з найперших і наймогутніших божеств. Вивчення Сонця і зір. Дослідження Сонця — одне з центр
Назад Вперед
^