Львівські реферати » Медицина » Фізіологія серцевого м’яза
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 622
  • Автор: LOL
  • Дата: 31-10-2010, 11:50
 (голосов: 0)
31-10-2010, 11:50

Фізіологія серцевого м’яза

Категорія: Медицина

4. Провідність. Збудження, що виникло в синусовому вузлі проводиться передсердями зі швидкістю 0,8-1 м/с, пучком Гіса і волокнами Пуркін’є 1,5 м/с, АВ-вузлом 0,02 м/с. При передачі збудження із передсердь на шлуночки відзначається його затримка в АВ-вузлі, оскільки тут міститься синапс із досить низькою збудливістю, для якого імпульси з передсердь є підпороговими, тому необхідний час для іншої сумації (0,12-0,18 с).

5. Скоротливість. Механізм скорочення міокарда аналогічний скелетним м’язам. Проте скоротливість міокарда має свої особливості: 1) скорочується поодинокими, але тривалими рухами; 2) скорочується весь міокард; 3) сила скорочення знаходиться в прямій залежності від розтягнення м’язових волокон - закон серця (чим більше розтягнуті м’язові волокна, тим більше утвориться кальцієвих містків, тим більшою буде сила скорочення).

Спортивне серце. Систематичні тренування, в першу чергу, тривалі біг, ходьба, пересування на лижах, їзда на велосипеді тощо, супроводжуються наступними змінами в серці: 1) біохімічними (посилюється обмін речовин, активність біологічних каталізаторів – ферментів, збільшуються запаси енергоресурсів); 2) морфологічними (збільшення порожнин і розмірів серця, ваги серця, зростає кількість міоглобіну, мітохондрій, спостерігаються гіпертрофія міокарда і розвиток капілярної сітки); 3) функціональними (зростають ударний і хвилинний об’єми кровотоку, розвивається брадикардія).

3. Робота серця як нагнітальної помпи

У судинах кров рухається завдяки градієнту тиску в напрямку від високого (шлуночки) до низького (передсердя).

Зміна станів скорочення (систоли) і розслаблення (діастоли) відділів серця, що повторюється циклічно, називається серцевим циклом. Він складається з трьох фаз:

1. Систола передсердь (0,1с). Скорочення кардіоміоцитів призводить до перекриття отворів порожнистих вен і підвищенню тиску в передсердях (≈ 3-8 мм рт. ст.). Під тиском крові атріовентрикулярні клапани відкриваються і кров переходить до шлуночків (130-140 мл). Після цього розпочинається діастола передсердь (0,7 с).

2. Систола шлуночків (0,33 с) поділяється на два періоди: перший - напруження, другий - вигнання.

Період напруження починається із фази асинхронного скорочення. Першими скорочуються кардіоміоцити, які розташовані поруч із пейсмекерами. Тиск поступово підвищується, кров спрямовується до передсердь, що викликає закриття атріовентрикулярних клапанів. Оскільки тиск ще замалий, півмісяцеві клапани теж закриті, тому утворюється замкнена порожнина. Починається фаза ізометричного скорочення. Коли систолічний тиск стане більшим, ніж тиск в аорті (≈ 70-80 мм рт. ст.) і легеневій артерії (≈ 10-15 мм рт. ст.), тоді півмісяцеві клапани відкриваються і починається період вигнання крові.

Період вигнання крові (0,25 с) складається із фаз швидкого (0,12 с) і повільного (0,13 с) вигнання крові. Коли починається вигнання крові, то артерії не спроможні прийняти всю кров серця, тому тиск продовжує наростати і сягає величини 120-130 мм рт. ст. у лівому шлуночку, а в правому - до 20 мм рт. ст. Градієнт тиску між шлуночком і судиною сприяє швидкому викиду частини крові. Однак, через невелику пропускну спроможність судини переповнюються (в них до того ж вже була кров). Тепер тиск зростає вже в судинах. Градієнт тиску між шлуночками і судинами поступово зменшується і швидкість течії крові сповільнюється.

3. Загальна діастола (0,47 с). Коли тиск крові у судинах стає більшим, ніж у шлуночках, тоді кров починає рухатися до серця і зворотнім током закриває півмісяцеві клапани. Цей період називається продіастолічним. Після цього напруга спадає і настає ізометричний період розслаблення.

Наповненню передсердь кров’ю під час діастоли сприяють: 1) тиск крові у порожнистих венах; 2) присмоктувальна дія атриовентрикулярних клапанів, які під час систоли шлуночків зміщуються у напрямку до верхівки серця; 3) присмоктувальна дія грудної клітки, яка під час вдиху розширюється, тиск в ній падає, що сприяє руху крові до серця.

4. Механічні та звукові явища в серці

Під час роботи серця в ньому виникають механічні (верхівковий поштовх) і звукові (тони серця) явища.

Верхівковий поштовх. При кожній систолі у лівому п’ятому міжребер’ї по середньоключичній лінії протягом короткого часу з’являються випинання грудної стінки. Воно є наслідком переміщення верхівки серця в бік передньої стінки грудної клітки при зміні форми і об’єму серця в момент систоли.

Тони серця. Кожне скорочення серця супроводжується тонами.

Перший тон (систолічний) виникає в період скорочення серцевого м’яза. У його формуванні беруть участь три компоненти - клапанний (коливання стулок та сухожильних клапанів), м’язовий (вібрація стінок шлуночків у фазу ізометричного скорочення) і судинний (коливання початкового відділу аорти та легеневого стовбуру у фазу швидкого викидання крові). Систолічний тон - глухий, низький, протяжний.

Другий тон (діастолічний) зумовлений ударом стулок півмісяцевих клапанів одна об одну при їх закритті на початку діастоли, їх вібрацією, а також аорти та легеневого стовбуру.

Третій тон виникає внаслідок вібрації стінок шлуночків у фазу швидкого заповнення їх кров’ю, четвертий - при систолі передсердь і поверненні частини крові в передсердя, коли на початку систоли шлуночків атріовентрикулярні клапани ще відкриті.

12
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:*
Комментарий:
Введите код: *
^