Сортувати по: даті | популярності | відвідуваності | коментаріях | алфавіту
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1396
  • Автор: LOL
  • Дата: 24-11-2010, 10:27
24-11-2010, 10:27

Поняття про мораль. Мораль та інші форми суспільної свідомості

Категорія: Філософія

ПЛАН 1. Поняття про мораль, її складові 2. Первісні форми моралі 3. Мораль і звичай Використана література 1. Поняття про мораль, її складові Етимологічно термін «мораль» походить до латинського слова «mos» (множина «mores»), що позначає «вдача». Інше значення цього слова - закон, правило, розпорядження. У сучасній філософській літературі під мораллю розуміється моральність, особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин; один з основних способів регуляції дій людини в суспільстві за допомогою норм. Мораль виникає і розвивається на основі потреби суспільства регулювати поводження людей у різних сферах їхнього життя. Мораль вважається одним із самих доступних способів осмислення людьми складних процесів соціального буття. Корінною проблемою моралі є регулювання взаємин і інтересів особистості і суспільства. Моральні ідеали, принципи і норми виникли з представлень людей про справедливість, гуманність, добро, суспільному благу і т.п. Поводження людей, що відповідало цим представленням
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1164
  • Автор: LOL
  • Дата: 22-11-2010, 11:11
22-11-2010, 11:11

Поняття субстанції та проблема методу пізнання у філософії Нового Часу. Емпіризм та раціоналізм

Категорія: Філософія

Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI—XVII ст., становлення експериментального природознавства. Вона утверджувала свої засадні принципи в боротьбі з феодальною ідеологію, середньовічною схоластикою, релігією та церквою, продовжуючи духовні надбання епохи Відродження. Найсуттєвішою особливістю філософії Нового часу була орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання, в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального оновлення людства, утвердження людської гідності, свободи і щастя. Головне своє завдання філософія Нового часу вбачає в розробці та обгрунтуванні методів наукового пізнання, концентруючи основну свою проблематику навколо методології наукового пізнання та гносеоогії. На цій основі формуються в філософії XVII ст. два протилежні напрямки: емпіризм та раціоналізм. Емпіризм проголошує, що основний зміст наукове пізнання отримує з чутт
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1441
  • Автор: LOL
  • Дата: 17-11-2010, 10:28
17-11-2010, 10:28

Філософія Людвіга Фейєрбаха та її вплив на європейську філософію

Категорія: Філософія

План 1. МІСЦЕ Л.ФЕЙЄРБАХА В НІМЕЦЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ. 2. ГОЛОВНІ ЗАСАДИ ФІЛОСОФІЇ ФЕЙЄРБАХА. 3. МАТЕРІАЛІСТИЧНІ ПІДХОДИ ФЕЙЄРБАХА. 4. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 1. Філософська система Л.А.Фейербаха закінчує період німецької класичної філософії. Вона є нетрадиційною як у самій постановці проблем, так і в їх вирішенні, і в цьому полягає її своєрідність. У філософському розвитку Фейербаха розрізняють два періоди: перший, коли він певною мірою дотримувався філософських поглядів Гегеля і його послідовників, та другий, коли перейшов на позиції філософського матеріалізму. Головною справою життя і філософії Фейербаха була критика релігії Ця критика і стала ланкою зв'язку двох якісно відмінних етапів його творчості. На противагу гегелівській філософії релігії Фейербах розглядав філософію та релігію як світорозуміння, що взаємно виключають одне одного. На його думку, філософія є наукою, вираженням ідеї науки, втіленням духу науки як такої, незалежно від будьякого конкретно визначеного її предмета. А теолог
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 2129
  • Автор: LOL
  • Дата: 13-11-2010, 21:14
13-11-2010, 21:14

Філософія Сковороди

Категорія: Філософія

Діяльність кожного історичного діяча, з її засобами й метою, оцінюється з індивідуально-етичного погляду, корисного для суспільства щирістю його мотивів, вагою та величністю його провідної думки. І коли його мотиви дуже щирі і , як кришталь, прозорі, коли вони високо підносяться над особистими і приватними, коли вони перейняті інтересами людського добра, особливо трудового народу, коли у своїй діяльності він іде на жертви, забуває про себе, коли його праця захоплює його цілком, захоплює всі його сили, здібності та енергію, тоді це буде справжній громадський діяч. Воля кожного індивідуума суспільне детермінована. Кожен ставить собі свою мету, виявляє немов свою вагу і з цих бажань, з їх конфлікту складається рівновага - історичний процес. "Історик, який описує минуле, ніколи не зможе цілком обминути діячів, коли він бажає з'ясувати особливі форми, в які складався історичний розвиток при існуючих окремих умовах. Кожний діяч є дитиною свого віку і свого соціального оточення. Індивідуум не утворює цілком н
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1304
  • Автор: LOL
  • Дата: 13-11-2010, 12:48
13-11-2010, 12:48

Початок філософії у Китаї

Категорія: Філософія

Вступ Історію Стародавнього Китаю можна поділити (не рахуючи неолітичних культур Яншао і Луньшань) поділити на шість періодів: 1. Шан, або Інь (XVIII -- XII ст. до н.е.); 2. Жоу – Західне Жоу – (XVIII -- XII ст. до н.е.) 3. Жоу – Східне Жоу – Лего (тобто “відокремлені держави”, на які розпадається Китай у період VIII – V ст. до н.е.); 4. Жоу – Східне Жоу – Жаньго (тобто “держав, що борються” – Цинь, Чу, Ци, Хань, Жао, Вей, та Янь, що поглинули у V – III ст. до н.е. інші, більш дрібні та слабкі, держави); 5. Імперія Цинь (221 – 206 рр. до н.е.); 6. Хань (кінець III ст. до н.е. – III ст. н.е.). Перші два та частково третій з шести цих періодів припадає на “вік бронзи”, наступні періоди – початок “залізного віку”. Стародавній Китай – в основному землеробська країна (землеробство – “корінь”, торгівля та ремесло – “гілки”). Проте після вступу Китаю в “залізний вік”, з появою сохи з залізним сошником та інших більш розвинених засобів праці пройшли радикальні зміни в древнє китайській економіці. Посили
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 627
  • Автор: LOL
  • Дата: 12-11-2010, 08:53
12-11-2010, 08:53

Місце і роль Ф.Бекона та Р.Декарта у філософії

Категорія: Філософія

Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI—XVII ст., становлення експериментального природознаства. Вона утверджувала свої засадні принципи в боротьбі з феодальною ідеологію, середньовічною схоластикою, релігією та церквою, продовжуючи духовні надбання епохи Відродження. Найсуттєвішою особливістю філософії Нового часу була орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання, в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального оновлення людства, утвердження людської гідності, свободи і щастя. Головне своє завдання філософія Нового часу вбачає в розробці та обґрунтуванні методів наукового пізнання, концентруючи основну свою проблематику навколо методології наукового пізнання та гносеології. На цій основі формуються в філософії XVII ст. два протилежні напрямки: емпіризм та раціоналізм, 'і Емпіризм проголошує, що основний зміст наукове пізнання отримує з ч
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1535
  • Автор: LOL
  • Дата: 11-11-2010, 12:23
11-11-2010, 12:23

Практична філософія сьогодення: предмет і перспективи

Категорія: Філософія

Читаючи філософську чи навіть публіцистичну літературу, можна натрапити на думку про нинішню реабілітацію практичної філософії. В останні десятиліття збільшився обсяг видань, розширилась тематика дискусій, які фіксують інтерес філософської і наукової громадськості до практичної філософії в її новому прочитанні. Що криється за цим потягом сучасника до практичної філософії? Вважати, що сучасний інтелектуал став прагматичнішим і йому бракує бажання входити в метафізичні хащі теоретичної філософії, що він, мовляв, схильний мати справу лише з тими засадами філософування, які легко піддаються застосуванню, - такий підхід та оцінка духовних інтенцій сучасності надто спрощували б мотиваційне тло нинішнього сприйняття практичної філософії. Сучасний інетелектуал, який навіть поверхово знайомий із філософією та її історією, засвоїв і не піддає сумніву ту істину, що філософія не підлягає вжитку, так би мовити, апріорно позбавлена перспективи утилітарного зиску від її розуміння. Отже, мотивація повороту до практичної ф
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 750
  • Автор: LOL
  • Дата: 11-11-2010, 11:17
11-11-2010, 11:17

Матеріальне та ідеальне

Категорія: Філософія

Свідомість є не тільки породженням матерії, а й її відносною протилежністю, у певному сенсі навіть її подоланням. Це виражається в тому, що за способом свого буття свідомість не матеріальна, а ідеальна. Матеріальне — це те, що існує як об'єктивна реальність. Матерія має якість субстанціональності, тобто самобуття. Вона існує в просторі й часі, перебуває в постійному русі, нескінченному процесі змін і розвитку, сама з себе породжує все розмаїття своїх властивостей. Свідомість — це не об'єктивна, а суб'єктивна реальність. Вона є тим "для-себе-буттям", яке виникає на найвищому рівні розвитку матерії. Це не означає, що свідомість замкнута в собі, як це трактує суб'єктивний ідеалізм. Навпаки, вона є тим "внутрішнім світом", який відкритий світові зовнішньому. Вона відображає цей зовнішній світ і у своїй творчій діяльності так чи інакше "відштовхується" від нього, саме в ньому знаходить свій вихідний матеріал. Але те, що становить зміст свідомості і є її продуктом — відчуття, сприйн
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 822
  • Автор: LOL
  • Дата: 5-11-2010, 16:45
5-11-2010, 16:45

Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні

Категорія: Філософія

Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні відображає ту важливу особливість об'єктивної дійсності, за якої всі предмети, процеси і явища набувають визначеності через взаємодію, взаємозалежність, суперечливість своїх зовнішніх та внутрішніх властивостей, кількісних та якісних характеристик, котрі існують об'єктивно, незалежно від волі й бажання людей. Взаємодія ж кількості і якості є загальною, внутрішньою, суттєвою, необхідною, такою, що неминуче повторюється. Щоб з'ясувати суть закону взаємного переходу кількісних змін у якісні, його прояви й діяння, необхідно розкрити зміст таких категорій, як якість, кількість, властивість, міра, стрибок. Якість — це тотожна буттю визначеність. Якщо річ втрачає визначеність, то вона втрачає і свою якість. Однак таке визначення ще не дає повного уявлення про якість речі. Розрізняють якість як безпосередню визначеність, що сприймається органами відчуттів, і якість як сукупність суттєвих властивостей речі, що сприймається опосередковано через мислення, абстрагуван
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 686
  • Автор: LOL
  • Дата: 5-11-2010, 08:08
5-11-2010, 08:08

Проблеми суспільства і людини у філософії просвітителів

Категорія: Філософія

План 1. Філософія на службі у Просвітництві. 2. Поширення філософії . 3. Хронологічні межі. 4. Життя Вольтера. Філософія на службі у Просвітництва . Філософія , що стала панівною вже в 18 столітті , була новим типом філософії передовсім тому , що ставила перед собою практичні цілі . Вона вірила , що зуміє покращити життя та змінити спосіб мислення ; вона намагалась здобути знання не для самої себе, а для просвіти людей , для очищення їх від забобонів та визволення з неуцтва . Забобоном та неуцтвом філософія 18 століття вважає віру в надприродні речі та явища , а освідченими тільки тих , що визнавали лише всідчення розуму. Це була філософія “ вільнодумства ” коли когось в той час називали “ філософом ” то в буденному значенні це означало те ж , що й вільнодумець , а в противників теж , що і безбожники та вільнодумці . Вістря філософії було скероване проти тієї потуги , яка видавалася найбільшою перешкодою для просвіти людей : проти релігії . Тодішнє їх протистояння було тим більш бурхливим , що відбув
^