Сортувати по: даті | популярності | відвідуваності | коментаріях | алфавіту
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1235
  • Автор: LOL
  • Дата: 3-11-2010, 08:02
3-11-2010, 08:02

Природа, суспільство, людина. Поняття природи. Біосфера і ноосфера

Категорія: Філософія

У процесі історичного розвитку суспільства постійно відбувається його взаємодія з природою. Для того щоб це осмислити, необхідно розкрити сутність понять "природа", "біосфера", "ноосфера". Поняття "природа" багатозначне. У широкому розумінні природа — це весь об'єктивно існуючий матеріальний світ (Всесвіт). Проте люди взаємодіють лише з незначною частиною природи — середовищем життєдіяльності, яке називають природним (географічним). Це поняття має конкретно-історичний зміст. У рамках географічного середовища виокремлюється біосфера — поверхнева оболонка нашої планети, в межах якої може здійснюватися (здійснюється) життєдіяльність усього живого. До біосфери належать тропосфера (нижня частина земної атмосфери до висоти 18 км), світовий океан, ґрунт і частина літосфери — верхньої твердої оболонки земної кулі до глибини 1— 2 км, де можуть жити мікроорганізми. Географічне середовище — це не тільки те, що створено природою. Люди, взаємодіючи з нею, завдяки своїм розум
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 771
  • Автор: LOL
  • Дата: 2-11-2010, 21:05
2-11-2010, 21:05

Вихідні ідеї філософії гуманізму та їх світоглядне значення

Категорія: Філософія

План 1. Вступ 2. Гуманізм епохи Відродження. 3. Філософські ідеї епохи Відродження, їх значення. 4. Список використаної літератури. 1. XV-XVI ст. в історії філософської думки прийнято називати епохою Відродження, Ренесансу (від фр. renaissance — відродження). Цей термін вживається на означення періоду відродження античної культури під впливом суттєвих перемін в соціально-економічному та духовному житті Західної Європи. Але надто спрощено було б вважати, що поняття Відродження відбиває лише смисл тієї епохи і що в духовному житті спостерігається механічне перенесення на тогочасний грунт культурного надбання античності. В новій культурі, окрім ренесансу античності, значною мірою знаходить відбиття соціально-економічний та духовний зміст середньовіччя. У царині філософії спостерігається складний, непослідовний, часто суперечливий характер філософських поглядів. Тому надто складно визначити певну систему поглядів, більш-менш сталі напрямки чи філософські течії того періоду. Навіть погляди окремих філос
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 776
  • Автор: LOL
  • Дата: 2-11-2010, 00:18
2-11-2010, 00:18

Суспільство і природа

Категорія: Філософія

У інтенсивному і складному сучасному житті людина практично забуває, що вона сама і все людство, від якого вона не може бути відділена, нерозривно пов'язані з біосферою — з певною часткою планети, на якій вони живуть. В.І.Вернадський Відношення суспільства і природи є складною і багатоаспектною проблемою. Адже і суспільство, і природа є об'єктами дослідження багатьох наук. Ми розглянемо філософський аспект їхнього співвідношення, зокрема, єдність і відмінність суспільства і природи, аналіз системи "суспільство-природа", основні етапи розвитку взаємодії суспільства і природи, сучасну екологічну ситуацію, шляхи і методи розв'язання соціально-екологічних проблем. Що являють собою суспільство і природа? Поняття "природа" в науковій літературі вживається у двох значеннях. У широкому розумінні слово природа охоплює і суспільство, і навколишній світ у всій багатоманітності своїх проявів, тобто є синонімом Всесвіту. У вузькому розумінні природа — це частина світу, яка, умовно кажучи, протист
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1038
  • Автор: LOL
  • Дата: 1-11-2010, 02:01
1-11-2010, 02:01

Філософія нового часу

Категорія: Філософія

П Л А Н 1. Поняття європейської класичної філософії. 2. Особливості філософії Нового часу. 3. Раціоналізм і емпіризм напрями пізнання нового часу а) матеріалізм і емпіризм Фр. Бекона; б) дуалізм і раціоналізм Р.Декарта; в) вчення про субстанцію Бенедикта, Спінози; г) об’єктивний ідеалізм Лейбніца. 4. Філософія Просвітництва. а) особливості філософії Просвітництва; б) погляди філософів-матеріалістів Гольбах, Гольвецій, Дідро, Ламетрі, Вольтер, Русо. З Х VІІ ст. – розпочинається новий розвиток філософії мислення. Період з Х VІІ до середини ХІХ ст. називають періодом класичної філософії: від Бекона і Дакарта до Гегеля і Фейєрбаха. Періодом Нового часу (Х V І ст.) розпочинається класична філософія, її основними представниками є Ф. Бекон, Р. Декарт, Т. Гобс, Б. Спіноза, Дж. Лок, Г. Лейбніц, Дж. Берклі, Д. Юм, Б. Паскаль. Наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. в Європі поширюється просвітницький ідейний рух. Філософія епохи Просвітництва представлена іменами Вольтера, Ж.-Ж. Русо, Монтеск’є, Д. Дідро, П. Го
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 2183
  • Автор: LOL
  • Дата: 31-10-2010, 04:42
31-10-2010, 04:42

Розмаїття форм буття

Категорія: Філософія

Універсум чи Мультиверсум? Межі субординативного підходу до розмаїття буттєвих форм. Гетерархічність буття. Труднощі, що з ними пов'язане її усвідомлення Універсум чи Мультиверсум? Націленість на буття — то природна життєва установка кожної людини. Можливо, саме тому перший із давньогрецьких філософів, хто взяв за предмет всіх роздумів не “сущі речі”, а “суще як таке” (Парменід), доходить висновку, що існує тільки буття, небуття ж — зовсім не існує. Щоправда, наш сучасник, німецький філософ М. Хайдеггер застерігав у “Листах щодо гуманізму” про те, що буття — те найближче для людини, що залишається для неї найдальшим. Адже людина, як зазначав той же Хайдеггер в одній з найперших своїх фундаментальних праць, повсякчас забуває за буденними клопотами про “істину буття”, відпадає від цієї істини. Ситуація, як бачимо, надто суперечлива. Вона спричинена тим, що явища, здавалося б, найпростіші для людського розуміння, виявляються найскладнішими. Наріжне питання, яке постає перед кожним, хто намагається осмислити
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 731
  • Автор: LOL
  • Дата: 30-10-2010, 12:18
30-10-2010, 12:18

Філософія Стародавньої Індії

Категорія: Філософія

Зародки філософського мислення в Індії сягають глибокої давнини (2500-2000 pp. до н.е.). Зміст цього мислення відображають Веди, Брахмани і Упанішади. Веди — стародавні пам'ятники індійської літератури, написані віршами і прозою. До складу Вед входять "саліхіти" — чотири збірники віршованих гімнів, молитов і заклинань, що частково перемежаються прозою. Брахмани — це своєрідні коментарі до текстів Вед, у яких особлива увага звертається на тлумачення одвічного смислу ритуалів. Упанішади — завершальний етап у розвитку Вед. Це загальна назва різних за своїм характером і обсягом трактатів релігійно-філософського плану. Принципи, закладені у Ведах, Брахманах і Упанішадах, стали основою таких світоглядних систем: 1) брахманізм; 2) бхагаватизм; 3) буддизм; 4) джайнізм. При цьому слід зауважити, що буддизм і джайнізм офіційно не визнавали вищого авторитету Вед, але, всетаки, як свідчить історія, вони на них спирались, логічно випливали з них. Бріхаспаті, Вардхамана, Готама, Будда, Канада, Капіла, Патандж
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 667
  • Автор: LOL
  • Дата: 29-10-2010, 14:27
29-10-2010, 14:27

Функції філософії

Категорія: Філософія

Філософія відіграє важливу роль у суспільстві, насамперед, в розвитку суспільної свідомості, та і самої людини, її сутнісних сил. Свідченням цього є найважливіші функції філософії. Функція (від лат. – виконання, звершення) – спосіб діяння якоїсь системи, органу, котрий спрямований на досягнення певного результату. Філософія як форма суспільної свідомості, як система певних знань, законів і принципів, має досить вагомий функціональний потенціал. Давно помічено, що існує зв’язок, між рівнем розвитку філософії, і навіть її існування, і рівнем розвитку свободи людини, політичної свободи, зокрема. Бо там, де розвинена філософія, розвивається і свобода. Філософія створює сприятливий ґрунт для цього через розвиток духовних підвалин суспільства. Вона впроваджує у суспільну свідомість загальнолюдські цінності – ідеї свободи, невід’ємних прав людини, справедливості, соціальної рівності тощо. Згадаймо Джона Локка, котрий наголошував, що людина від природи має три невід’ємнх права: право на життя, право на свободу
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1582
  • Автор: LOL
  • Дата: 24-10-2010, 18:11
24-10-2010, 18:11

Антична фiлософiя

Категорія: Філософія

1. Докласична антична давньогрецька фiлософiя. 1.1 Натурфiлософiя Мiлетської школи. Виникла в YI ст. до н.е. в м.Мiлетi, була одним з осе­редкiв iонiйської фiлософської традицiї. Основними представ­никами були Фалес (625-547 рр. до н.е.), Анаксiмандр (610-546 рр. до н.е.), Анаксiмен (588-525 рр. до н.е.). Вчення мiлетцiв про природний початок свiту протистав­ляється мiфологiчним уявленням про створення свiту богами iз хаосу. Мiфи про богiв мiлетцi вважають зайвим припущенням про стороннi сили, якi свiтовi не потрiбнi для його виник­нення та iснування. Мiфологiчно-теогонiчне тлумачення свiту у мiлетцiв замiнюється Логосом (у значеннi ‘‘слово’‘‘‘,’‘смисл’‘, ‘‘судження’‘, ‘‘задум’‘, ‘‘порядок’‘, ‘‘гармонiя’‘, ‘‘закон’‘). Даний термiн мiлетцями ще не використовувався, їхнє вчення фактич­но вiдповiдає головним визначенням поняття ‘‘Логос’‘. Вперше цей термiн ввiв послiдовник мiлетської фiлософiї Гераклiт, маючи на увазi космiчний порядок, який забезпечується неза­лежним вiд людей i богiв законом буття. В спр
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1200
  • Автор: LOL
  • Дата: 21-10-2010, 22:10
21-10-2010, 22:10

Філософські теорії Канта, Гегеля, Фейербаха

Категорія: Філософія

Філософська теорія І.Канта Родоначальником німецької класичної філософії вважається Іммануїл Кант. В його творчості умовно виділяють два періоди: докритичний (до 70-х років XVIII ст.) та критичний. Для першого властиве захоплення природничими науками, натурфілософською проблемати­кою. А другий період, протягом якого власне і розвивається кантівська філософська система, присвячений вивченню походження пізнавальної діяльності, її закономірностей та меж. Кант підносить гносеологію до рівня основного елемента теоретич­ної філософії, її предметом має бути, на думку Канта, дослідження пізнавальної діяльності суб'єкта, виявлення її меж та законів діяльності людського розуму. Кант наголошує, що головним фактором визначен­ня способу пізнання та конструювання предмета знання є суб'єкт пізнання та його пізнавальні здібності. У критичний період Кант створює філософські праці, які стали подією в історії людської культури: "Критика чистого розуму", "Кри­тика практичного розуму", "Критика зд
Інформація до матеріалу
  • Переглядів: 1431
  • Автор: LOL
  • Дата: 18-10-2010, 09:35
18-10-2010, 09:35

Філософське розуміння суспільства як системи, що розвивається

Категорія: Філософія

1. Поняття "суспільство" в філософії. Особливості соціальної детермінації. Поняття "суспільство" в філософії має не одне визначення. "Суспільство - найзагальніша система зв’язків і відносин між людьми, що складається в процесі їхньої життєдіяльності ("людське суспільство"); історично визначений тип соціальної системи (первісне, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне, комуністичне суспільство); специфічна форма соціальної організації, що склалася в процесі історичного розвитку даної країни" (10, с. 678). Е.Дюркгейм так характеризує суспільство в своїй праці "Соціологія та теорія пізнання": "Суспільство - це найбільш могутній фокус фізичних і моральних сил, який тільки існує у світі. Ніде в природі не зустрічається таке багатство різноманітних матеріалів, сконцентрованих в такій мірі. Не дивно, тому що з суспільства виділяється своєрідне життя, яке, реагуючи на елементи, що його складають, перетворює їх і підіймає до найвищої форми існува
^